А якщо не вийде?

Привіт, я Вікторія. Розкажу, чому я ніколи не промовляю ту фразу з першого рядку.

Можливо деякі з вас вже частково знайомі зі мною, адже я дуже люблю самостійно брати участь в консультаціях та продажах, бо LEVENS – це моя душа. Це те, чим я живу 24/7.

Давайте коротко розповім? В 2019 році фабрика мого батька перебувала у кризовому стані, замовлень по Україні майже не було, тому вийти в нуль то вже було б велике свято?

Як там кажуть? Іноді щоб високо взлетіти, треба впасти у самий низ, аби добряче відштовхнутися.

Наша ніша мала і має дуже високу конкуренцію. 

Щоб заявити про себе – діяти треба було «вже зараз» і дуже рішуче. На щастя, в мого батька вже були класні кейси, відомі українські ресторани та студії, які вже тоді обирали наш паркет. Але ці холодні дзвінки по базі майбутніх партнерів у 2019 році виявилися для мене ще тим випробуванням?

Ми брали і за списком дзвонили та пропонували свою продукцію більшості з відомих партнерів (якщо ви це пам’ятаєте – всім привіт?), адже ми стояли на початку шляху, в якому тільки починали розуміти все як має бути. Втім, саме цей шлях від збиткової фабрики до успішного українського бізнесу дозволяє сьогодні розуміти всі потреби, почуття та очікування клієнта при виборі нашої продукції??

Це розуміння і дозволяє мені передавати певні навики та ідеологію своїй команді, щоб всі разом працювали у справжній та обгрунтованій любові до продукту.

Якби мене зараз спитали, чи хотіла б я пройти знов цей весь шлях і продовжити його далі, я б безумовно б почала відштовхуватися від того дна якомога швидше. Тому, далі буде?

Поговоримо?)